Наш край Запорізький існує вже багато років. Ще з тих часів, коли люди почали заселяти ці степи. Через якийсь час вони стали козаками, найбільшою гордістю Запоріжжя…

Тепер ми називаємо тебе Запорізькою областю. Вже вісімдесят років ти маєш таке ім’я. За цей час стільки всього відбулось: пройшла Друга світова війна, відбудова, потім, нарешті, Україна здобула незалежність. А ти незмінно залишаєшся Запоріжжям…

Час швидко летить. Одні покоління йдуть, інші приходять. Ось вже ми скоро станемо тут головними. Ми обіцяємо, що будемо намагатись зробити тебе кращим. Ти лише вір у нас, і ми це зможемо…

Цього року в тебе ювілей. І ми, все наше покоління, твоє майбутнє, твоя надія – всі вітаємо тебе з цим святом. Вісімдесят років – це дуже мало. Ти, Запорізький краю, ще довго будеш знаходитись тут, на цій землі, спостерігатимеш за плином часу. Тож бажаємо тобі довгих років життя, гарних людей, що народжуватимуться тут, та кращого життя для них і для тебе. І миру, бо це зараз головне.