Ми – надія твоя, рідний краю

Павловська Анна,

Воробйова Софія

Ми – надія твоя, любий краю

Ми – надія твоя, любий край.

Ми – майбутнє твоє і прийдешнє.

Збережемо лани і ліси… водограй,

Назавжди збережемо тутешнє.

Пронесемо історію всю крізь роки

І ніколи її не забудем.

Як боролися мужнії козаки,

Ми завжди пам’ятати будем.

Хай живе й процвітає наш край!

І його Кам’яна могила,

Острів Хортиця серед Дніпра,

Хай славиться ним Україна.

Любімо наш рідний край

Вивчаймо його і славімо.

Шануймо епоху козацтва

І гетьманів України.

Ми – надія твоя, любий край.

Ми – твоя віра у світле майбутнє.

І нехай молодіє наш край,

І живе він в любові та мирі.

Літературно-художній альманах